Василь Якимович Довгошия

Єскіз «Заєць». Автор: Василь Довгошия (портретні світлини автора не збереглися)

Народний художник, майстер декоративного розпису. У його творчості відбулось злиття естетики української народної картини, настінних розписів, барокового шитва та мистецтва авангарду

(Народився 1892 р., с. Вербівка, Чигиринський повіт Київської губернії (нині Черкаська область) – відійшов у вічність 1933 р., с. Вербівка, Україна)

Творчість Василя Довгошиї – унікальне явище народного супрематизму. На превеликий жаль його світлини та відомості про життя і творчість  не збереглись. Крім тих робіт Василя Довгошиї, які експонувались в складі вербівської майстерні на виставках упродовж тривалого часу. Серед них  «Друга виставка сучасного декоративного мистецтва (Москва, 1917 р.), Селянська творчість українського села (Київ 1919 р.), Виставка народного мистецтва СРСР (Берлін, Дрезден 1922. 1924-1925 рр.), Мистецтво народів СРСР (Москва, 1927 р.). Малюнки талановитого українця вирізняє глибока філософія і притаманна лише йому алегоричність.

Відомо, що народний художник був вправним майстром декоративного розпису і створював ескізи для вишивок. З 1914-го року Василь Довгошия працював в експериментальній майстерні Наталі Давидової. Це був не просто кустарний осередок, а унікальна лабораторія авангардного мистецтва. Самобутній народний художник створював ескізи для вишитих панно, рушників, малюнки на папері, які потім відшивались в матеріалі.

В 1915 році головною художницею цього кустарного пункту стала Ніна Генке. Разом із засновницею Наталією Давидовою вона запросила до співпраці Олександру Екстер, Казимира Малевича та інших учасників групи «Супремус». Ідея поєднати найновіший мистецький напрям «супрематизм» з народною творчістю не мала аналогів у світовій практиці.

Народні майстри вишивали за ескізами Любові Попової, Ніни Генке-Меллер, Ольги Розанової, Надії Удальцової, Казимира Малевича, Івана Пуні та інших художників-супрематистів. Формувався взаємовплив художників-авангардистів та народних майстрів. Співпраця де творчо збагачувались і народні майстри, і художники авангарду, справила значний вплив на стилістику Василя Довгошиї.

В ескізах, які нині зберігаються  у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, Василь Довгошия постає як витончений майстер кольору, який створює умовні, узагальнені образи за допомогою яскравих елементів і віртуозних ліній. Композиції Василя Довгошиї «Заєць», «Рожевий лебідь», «Півень», «Кінь», «Птах» – це авторське прочитання знайомих нам образів звірів, птахів, рослин, яке зачіпає, будить, і змушує думати.

Приміром, авторка видання «Український Модерн і Авангард 1910- -1930 роки» Олена Шестакова переконана, що у творчості Василя Довгошиї відбулось злиття естетики української народної картини, настінних розписів, барокового шитва та мистецтва авангарду.

Помер український геній у 1933 р. – в рік штучного Голодомору в Україні.

Українська вишивка авангарду

Вишивка авангарду - результат
безпрецедентного експерименту
співпраці видатних митців авангарду
початку 20 століття і майстрів
української народної вишивки

Окрім експозиції робіт майстрів
ви знайдете тут також цілу низку
публікацій на відповідну тему:
історичні есе, інтерв'ю і дослідження,
освітні матеріали, повідомлення
про події...