Надія Андріївна Удальцова (дівоче прізвище – Прудковська)

Яскрава представниця кубофутуризму та безпредметного мистецтва

(10 січня 1886 р., м. Орел – 25 січня 1961 р, Москва)

Надія Удальцова – яскрава представниця кубофутуризму та безпредметного мистецтва. Її першими художніми враженнями стали картини видатного українця,  художника-реаліста Іллі Рєпіна, російського живописця Василя Перова, візити до Третьяковської галереї та Ермітажу.

Навчалась художниця в Московському училищі живопису, ліплення та зодчества під керівництвом К.Ф. Юона. Саме там вона познайомилась з іншими талановитими художниками новаторами Любов’ю Поповою, Вірою Мухіною та Олександром Весніним.

Протягом 1908-1909 рр. Надія Удальцова вдосконалювала свій талант у Школі Кароля Кіша (Німеччина). А згодом(1912-1913 рр.), разом з Любов’ю Поповою, навчалась в Парижі в Академії де Ла Паллет в Дюнуайє де Сегонзака, Анрі Ле Фоконьє та Жана Метценже.

Притаманне Удальцовій відчуття кольору і форми дозволило художниці заявити про себе, як про мисткиню із власним художнім почерком та світобаченням.

Після повернення до царської Росії художниця працювала в майстерні Володимира Татліна на Остроженці. Була учасницею багатьох виставок, зокрема, «Трамвай В» і «0.10». В 1915 році Надія Удальцова долучилася до групи послідовників Казимира Малевича «Супремус». Протягом наступних кількох років, разом з Казимиром Малевичем,  Ніною Генке-Меллер, Любов’ю Поповою, Ольгою Розановою, Олександрою Екстер, Іваном Пуні та іншими художниками-супрематистами, самобутня художниця працювала над створенням ескізів для вишивок, які потім втілювались народними майстринями в майстернях українських сіл Вербівка та Скопці.

Свої роботи Надія Удальцова експонувала на «Другій виставці сучасного декоративного мистецтва «Вербівка» та в Художньому салоні Михайлової (1917 р., Москва). Самобутня мисткиня відбулась, як живописець, графік, педагог. Викладала  у кількох  навчальних закладах: Перших державних вільних художніх майстернях (1918-1920 рр.), Вищих художньо-технічних майстернях (1920-1927 рр.), Вищому художньо-технічному інституті та Московському текстильному інституті.

Команді міжнародного наукового проєкту «Відроджені шедеври» , ініціаторами та науковими консультантами якого стали академік, доктор мистецтвознавства, киянин Георгій Коваленко та академік, докторка мистецтвознавства Тетяна Кара-Васильєва, вдалося відшукати оригінальні ескізи Надії Удальцової, які та робила спеціально для вербівської та скопецької вишивальних майстерень. За ескізами на папері, що нині зберігаються в одній з приватних колекцій, професійна художниця вишивки Валентина Костюкова (Київ) відтворила в матеріалі кілька супрематичних композицій.  Усі вони увійшли до експозиції онлайн музею UA Heritage.

Відомо що на початку ХХ ст. подібні роботи вишивались шовком, технікою гладі із різним напрямком стібків. Завдяки світлоносності шовкових ниток та гармонійному поєднанню чистих кольорів та простих, архаїчних форм, вишивальницям вдавалось досягти цікавого візуального ефекту. Художники супрематисти надихались народним мистецтвом і багато чого у нього запозичили.

Українська вишивка авангарду

Вишивка авангарду - результат
безпрецедентного експерименту
співпраці видатних митців авангарду
початку 20 століття і майстрів
української народної вишивки

Окрім експозиції робіт майстрів
ви знайдете тут також цілу низку
публікацій на відповідну тему:
історичні есе, інтерв'ю і дослідження,
освітні матеріали, повідомлення
про події...